Російська окупаційна адміністрація представила свій перспективний план розвитку Маріуполя. На його розробку «фахівцям» із росії знадобилось всього два місяці. Напередодні війни маріупольська влада презентувала свою стратегію розвитку Маріуполя, яку разом з громадою розробляла рік.
Ми порівняли два документи. Пропонуємо вам коротенькі висновки.
Стратегія розвитку Маріуполя до 2030 року розроблялась рік через те, що до її розробки залучали громаду. В документі прописані 13 напрямків. По кожному працювала робоча група, куди входили не тільки експерти, але і маріупольці.
Крім того, протягом декільком місяців спеціальна соціологічна група проводила опитування населення про те, чого б вони хотіли для свого рідного міста.
В результаті стратегія вийшла народною, близькою, бо включала в себе більшу частину прагнень містян.
Російська стратегія була розроблена нашвидкуруч. Ніяка громада до її розробки не залучалась. Бо не в традиції росії рахуватись з думкою людей.
В основі російської концепції лежить генеральний план розвитку міста за 2017 рік (цікаво, хто їм план той передав), який дуже застарів і не враховував ані нові потреби громади, ані нові економічні і соціальні умови, що склались у місті.
Стратегія – 2030 підтримує розвиток тих галузей, які мали великий вплив на економіку міста: металургія, металообробка, транспорт, освіта, безпека. А також запроваджує нові напрямки: медицина, IT, очистка води, туризм.
Окупантська стратегія взагалі не розглядає розвиток металургії в Маріуполі. Основний напрямок, який цікавить росію, - це транспорт. Росія хоче прокласти залізницю між Маріуполем і Таганрогом (планує будувати по 2,7 км дороги на рік, і такими темпами їй знадобиться 40 років на реалізацію проєкту), а також автомагістраль, яка б з’єднала росію, Маріуполь, Одесу, Крим, Придністров’я, Румунію.
Транзит – це єдине, що по-справжньому турбує росіян в Маріуполі. Відновлення інших підприємств, в тому числі і «Азовмашу», якщо дивитись на їхній стратегічний план, росіян не цікавить.
А ось долею території зруйнованої «Азовсталі» вони дуже переймаються. Розглядають декілька варіантів освоєння – від створення сільгоспугідь до засипання сховищ під «Азовсталлю» будівельним сміттям. Не виключають окупанти і створення якогось меморіалу там, де гинули українські герої.
Відновлення «Азовсталі» як заводу окупанти вважають економічно невигідним через потреби в дуже великих інвестиціях.
Стратегія Маріуполя-2030 передбачала будівництво нових лікарень. Не таких, яких зараз намагаються нашвидкуруч зібрати, як конструктор, у Маріуполі, окупанти, а надсучасні, за турецьким зразком. Вже цього року мала б завершитись реконструкція набережної на Лівобережжі і розпочатись реконструкція Піщаного пляжу.
В Маріуполі мали б повністю обновитись котельні Тепломережі. Якість життя мала б підтягнутись до європейського рівня, особливо після запуску заводу з очисткою води подвійним осмосом, який планувалось запустити вже в 2025 році.
Маріуполь мав би поступово перетворюватись на центр IT технологій, завдяки тому, що муніципалітет разом з центром підтримки стартапів 1991 хотіли розпочати венчурне фінансування. Була вже зроблена велика підготовча робота.
Замість того окупанти пропонують відремонтувати і відкрити 29 шкіл замість 69, які існували до війни, і 100 тис. кв. м житла побудувати в доданок тим, що вони будують зараз, - до 2025 року.
А більше і не треба. Бо нарешті ми почули від окупантів, скільки насправді залишилось людей в Маріуполі – 150 тисяч.
І до 2025 року, на думку росіян, кількість населення збільшиться лише до 200 тисяч. Бо що тут робити людям, якщо роботи немає? Тільки їхати транзитом туди, де є майбутнє.
Читайте більше про Стратегію Маріуполя - 2030 за посиланням
