Вівчарство та козівництво – хороший шанс, кажуть експерти, зайняти свою нішу у тваринницькому бізнесі. Та й держава почала надавати дотації на таку худобу. Однак, з якими труднощами нині стикаються фермери?
Мало місця під пасовища та недостатньо землі, щоб вирощувати власні корми. З такими проблемами стикаються щодень не лише фермери-тваринники, а й одноосібники. Щоб врятувати і розвинути тваринництво, держава почала вперше надавати дотації на малу рогату худобу. Повідомила директорка департаменту АПК Рівненської ОДА, сума допомоги тисяча гривень:
- Відповідно до постанови Кабінету міністрів, суб’єктам господарювання, які є власниками кіз та овець, за утримання кіз та овець надається дотація за кожну наявну станом на 1 січня поточного року ідентифіковану та зареєстровану в установленому порядку кізочку, козематку, ярку, вівцематку в розмірі 1000 гривень за одну голову. Така допомога надається вперше. Раніше малу рогату худобу не дотували.
Однак чи достатньо цієї суми на утримання стада? Підприємець зі Здолбунівщини Андрій Кардаш утримує сотню овець і 50 кіз. Каже, тисячу витрачає лише для купівлі корму на одну вівцю. Дотацію від держави, ймовірніше за усе, оформляти не буде, бо багато тяганини з оформленням документів. Краще, додає, вкладеться в закупівлю кормів.
- Дотацій від держави на утримання кіз і овець я чекав вісім років. Постійно звертався до різних інстанцій. Однак ніхто в нашій державі не цікавився таким видом скотарства. Я радий за галузь. Однак нині процес, на мій погляд не зовсім урегульований. Я тепер мушу ідентифікувати усіх своїх тварин, «виробити» на кожну з них паспорт, зробити відповідні ветеринарні довідки. І на одну вівцю чи козу доведеться витратити в межах півтори тисячі гривень. Отже – витрачу півтори тисячі, а отримаю тисячу. Чи вартує шкірка вичинки? За ці гроші я й сам собі закуплю достатню кількість кормів.
Андрій Кардаш додає, що вівчарство та козівництво радше справа «для душі». Адже в наших реаліях на цьому серйозні прибутки отримати важко. У Європі ж, наводить приклад, на кожну овечку фермер отримує дотацій на 100-150 євро щорічно. Якщо менше, то тамтешні фермери працювати відмовляються.
Через те, що вівчарством і козівництвом займатися нині не вельми вигідно, то й спеціалістів суміжних напрямів у нас обмаль. Дожилися до того, каже фермер, що й у Карпатах можна зустріти китайське руно. Аби ситуацію покращити Кардаш сам навчився обробляти шкіру, вовну та варити з молока сир. Сподівається, що в майбутньому держава таки надаватиме належну підтримку.
Анна ЛЕГКА
