Фото зі сторінки "Пам'яті нації" у соціальній мережі Facebook
18-го березня у Полтаві добровольці батальйону «Азов» Анатолій Ханко та Андрій Олефіренко і доброволець «Айдару» Тарас Синяговський презентували створену ними громадську організацію «Пам’ять нації».
-Кілька місяців тому ми разом із хлопцями були на Алеї Героїв і якраз біля могили нашого побратима Антона Цедіка зайшла мова про те, що багато Героїв, загиблих у російсько-українській війні, так і не ідентифіковані. Розвиваючи цю тему ми почали говорити про те, що на наших полтавських землях теж і досі лежить багато солдатів Другої світової війни, тих, хто воював у повстанських загонах, репресованих, померлих за часів голоду. І для нас було б справою честі знайти рештки цих людей і поховати належним чином, - розповів Анатолій Ханко.
Так виникла ідея створення історико-пошукової організації. До неї входять дванадцять учасників російсько-української війни, проте організатори сподіваються, що із часом їх стане значно більше.
ГО «Історико-пошукова організація «Пам’ять нації» офіційно зареєстрована 19 лютого 2021 року і вже отримала дозволи на проведення пошукових робіт. Цього року їх планують проводити на Решетилівщині, Хорольщині, Лохвиччині, у Лютеньках та Полтаві.
Один із співзасновників організації, Андрій Олефіренко зазначив, що головна мета створення «Пам’яті нації» - відновлення історичної справедливості, популяризація національної пам’яті.
-На жаль, у нас в Україні є досить поширеною проблема незнання свого родового коріння. Я, наприклад, знаю імена своїх прадідів, але не знаю, де їх могили. Вони були репресовані та розстріляні у 30-роках і я був би дуже радий, якби мені вдалося знайти місця їх поховання. Також у радянському союзі дуже часто зустрічалося таке поняття як «невідомий солдат». Думаючи над цим, я прийшов до висновку і зі мною багато хто погоджується, що воно з’явилося здебільшого через те, що родини загиблих солдат, імена яких були встановлені, мали право на отримання певних пільг, а якщо людина пропала безвісти, то рідні не отримували жодної підтримки з боку держави. І для тодішньої влади це, звичайно, було вигідно. Деякі члени таких родини досі намагаються знайти могили чи хоча б якісь відомості про своїх предків. І ми дуже хочемо завдяки цій організації повернути з небуття хоча б кілька таких воїнів-героїв чи невинно закатованих під час голодоморів, — пояснив Андрій Олефіренко.
Ще один співзасновник організації, Тарас Синяговський, розповів, що проведення пошукових експедицій може нести і реабілітаційну складову для учасників бойових дій.
-Влітку 2019 року за порадою Анатолія Ханка я взяв участь в археологічних розкопках. Я підозрював, що, можливо, це піде мені на користь, але не здогадувався, що настільки. Виїхати в поле, просто працювати без телефонного зв’язку та доступу до соцмереж, спілкуватися з колегами — це гарна можливість відволікти себе від банальної буденності та відпочити морально. Тоді влітку це мене настільки захопило, що восени я почав навчання у Полтавському педагогічному університеті імені В.Г.Короленка і зараз я вже магістр історії та археології. Тому створюючи історико-пошукову організацію ми ще й враховували момент реабілітаційної користі для учасників наших експедицій, — зазначив Тарас Синяговський.
Знайдених під час експедицій «Пам’ять нації» планує перепоховувати (за участі відповідних державних органів) один разі на рік – 14 жовтня – у День захисника України.
