«Повідомлення про шахрайські дії в інтернеті становлять 80 % від усіх звернень громадян», - інформують у відділі протидії кіберзлочинам в Житомирській області ДКП НП України.
За даними правоохоронців, найбільш розповсюдженими видами шахрайства у віртуальному просторі є:
- продаж товарів, що не існують. Найчастіше злодії ошукують громадян, продаючи товари, що не існують, на майданчиках оголошень або у соцмережах. Як правило, у таких випадках головна умова купівлі – повна передоплата за товар, однак після отримання грошей – покупці блокуються.
- замасковані під сервіси доставки платформ оголошень. У такому випадку злодії розміщують оголошення про продаж товарів і для обговорення деталей пропонують перейти у месенджери. Туди покупцям надсилають фальшиві накладні для сплати або посилання на фейковий ресурс, де потрібно оформити доставку. Однак, врешті оплата надходить не на платформу оголошень, а на картку шахрая.
- створення фішингових ресурсів. Шахраї створюють ресурси які ззовні схожі на популярні Інтернет-магазини, банківські установи або організації. Основне завдання таких шахраїв – викрадення логінів і паролів або ж отримання банківських даних для привласнення грошей. Так, наприклад, зловмисники роблять розсилки нібито від імені банку із посиланням на фішинговий ресурс, де просять ввести персональні дані «для перевірки».
- телефонні шахрайства. Зловмисники видають себе за працівників банку або представників мобільного оператора. У розмовах повідомляють про нібито блокування картки або ж про отримання доступу до банківського рахунку сторонніми особами. Аферисти випитують конфіденційні дані, зокрема термін дії картки, PIN-код та СVV-код, коди банків та мобільних операторів. Згодом зібрану інформацію вони використовують для привласнення грошей із банківських рахунків. Існують випадки коли шахраї видають себе за правоохоронців або лікарів і діють за схемою «ваш родич потрапив у ДТП».
Аби убезпечитися від подібних видів шахрайства, кіберполіція радить:
- використовуйте лише перевірені ресурси та переконатися у правильності назви необхідного сайту. Один непомітний символ у назві сайту на панелі адреси може означати, що ви потрапили на фішинговий сайт;
- рекомендуємо завжди використовувати післяплату, щоб унеможливити шанси шахраїв заволодіти вашими коштами;
- не передавайте нікому дані своєї банківської картки (особливо CVV-код та пін-код), адже працівники банку ніколи не запитують таку інформацію;
- зверніть увагу, що сайти, які приймають онлайн-платежі, мають бути захищеними, для цього в назві адреси вони мають містити https:// та значок «замочок».
- у разі купівлі на платформі оголошень, обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи і не переходьте в сторонні месенджери;
- не переходьте за сумнівними посиланнями;
Крім цього, на сайті кіберполіції у розділі «Стоп фрауд» можна перевірити номер телефону, банківську картку та посилання на сумнівний сайт – можливо, шахраї вже є в базі кіберполіції.
